Morginal
Розміщено: 1927 Оновлено: 2025-1-20
Метрополіс: Неперевершений шедевр наукової фантастики
«Метрополіс» — це більше, ніж просто фільм; це монумент в історії кінематографа. Він заклав візуальну та тематичну основу для наукової фантастики, якою ми її знаємо сьогодні. Базуючись на романі дружини режисера Теї фон Гарбоу, стрічка є як відлунням і рефлексією свого часу, так і чудовим прикладом можливостей візуального наративу. Однак сучасна аудиторія сприймає цей фільм навіть глибше, ніж його перші глядачі, знаходячи в ньому вплив, порівнюваний із враженнями від сучасних шедеврів, таких як Arcane.
Неминучий сюжет
Фільм показує майбутнє місто — гігантський мегаполіс, де гостро розділені два класи: багата еліта, що живе в розкоші на поверхні, та пригноблені робітники, які безперервно працюють у підземеллях, щоб підтримувати всю мегаструктуру. Авторитарний Йог Фредерсен править цим монументальним містом із «Нової Вавилонської вежі», залишаючись байдужим до стану робітників.
Сюжет починається, коли син Йога, Фредер, зустрічає Марію — революційну проповідницю миру та взаєморозуміння. Захоплений її баченням, Фредер занурюється у світ робітників. Він стає свідком роздробленого світу людей, уявляючи жахливий вибух величезної машини, яка, на його думку, пожирає робітників — чудова метафора дегуманізації, яка є іронічним символом їхньої праці.
Фредер переймає думку, висловлену Марією, про необхідність «Посередника», який покінчить із суперечностями між правлячою елітою та пригнобленими людськими масами. Проте Йог Фредерсен, наляканий впливом Марії, звертається за допомогою до ексцентричного винахідника Ротванга. Той створює роботизовану двійницю Марії, яка повинна внести хаос серед робітників і зміцнити контроль Фредерсена. Але робот Марія стає джерелом конфлікту, провокуючи повстання, яке веде до насильства та руйнування.
Фільм досягає кульмінації високої драматичності: повстання робітників, руйнівний потоп і боротьба Фредера за визволення Марії та майбутнє міста. Кульмінація завершується ключовим посланням фільму: «Посередником між головою та руками має бути серце».
Дані
Велика співпраця
«Метрополіс» бере свій початок у романі Теї фон Гарбоу, який Фріц Ланг перетворив на епічний кінематографічний твір. Це плід співпраці складного сюжету фон Гарбоу та візуальної уяви Ланга.
Науковий вплив
Фільм започаткував численні елементи й характеристики, починаючи від дистопічного міста і закінчуючи образом божевільного вченого. Його естетика та тематика знайшли відгук у таких класиках, як «Той, що біжить по лезу», «Зоряні війни» та «П’ятий елемент».
Міфологічні основи
Створення робота Марії Ротвангом нагадує монстра Франкенштейна, а його одержимість Гель — ім’я, яке походить від норвезької богині смерті, — підкреслює міфологічні основи фільму. Біблійні алюзії, такі як Вавилонська вежа та образ лжепророка, додають глибини алегоричному змісту стрічки.
Технічна та художня майстерність
Фільм став вершиною німецького експресіонізму, використовуючи гру світла, тіні та захопливу архітектуру для драматизації своїх тем. Одержимість Ланга досконалістю привела до використання 20 000 статистів, виснажливих зйомок і навіть справжнього вогню в драматичних сценах, що ледь не коштувало акторці Бріджит Гельм життя.
Висновок
«Метрополіс» відображає напругу Веймарської республіки, захоплюючи суть своєї епохи, водночас надаючи історії глибини, що дозволяє їй виходити за межі історичних коренів. Подібно до Arcane, цей фільм через блискучі візуальні образи досліджує концепти класу та престижу. Стрічка Ланга органічно пов’язана із загальними проблемами позбавлення, бажання та віковічного пошуку рівноваги.
Фільм викликає асоціації з іншими літературними минулими, як-от «Остання людина» Мері Шеллі. Якщо бачення Шеллі відображає світ на межі апокаліпсису, але не повністю зруйнований ним, «Метрополіс» сміливо уявляє 2000 рік — епоху, яка вже несе незабутні сліди промислових і соціальних революцій. Ця різниця піднімає вічні питання: Як ми уявляємо майбутнє? Що означає прогрес? І головне: Як поєднати втрату людяності, яку ми ризикуємо втратити, із амбіціями, що штовхають нас уперед?
Сьогодні перегляд «Метрополісу» — це не просто подорож у підземний світ кінематографа. Це, безсумнівно, дзеркало сучасності і, водночас, проєктивна лінза у майбутнє. Фільм нагадує нам, що велике мистецтво, чи то з ревучих 1920-х, чи з цифрової епохи, продовжує провокувати нашу уяву далеко за межі миттєвості.